Мене звати Настя, мені 26 років, я із мальовничого містечка Перегінськ, що на Івано-Франківщині. Хочу поділитися із вами своєю історією перших пологів, які закінчилась кесаревим розтином (КР).
Несподіваний початок пологів під час карантину
Перша вагітность проходила у мене дуже добре, всі аналізи були в нормі, окрім гемоглобіну, набрала 12 кг, ніяких показів до кесаревого розтину у мене не було. Вночі, 24 липня у мене почались перейми, я дочекалась ранку, так як начиталась, що перші пологи зазвичай тривають довго і поспішати у пологовий будинок немає потреби.
Це сталося саме у той день, якого я найменше очікувала і сподівалася лише на тренувальні перейми. Але біль ставав сильнішим, а інтервали між скороченнями матки зменшувалися. Ми з чоловіком вирушили до пологового будинку, дорога зайняла приблизно годину.
Був 2020 рік, час карантину, тому мого чоловіка не допустили зі мною. Його відправили на тестування на COVID-19, а я залишилася одна. Мені знадобилася приблизно година, щоб оформити всі папери, пройти тест на коронавірус, після чого мене направили на медичний огляд.
Складний вибір перед пологами
Під час медичного огляду було встановлено, що відкриття шийки матки - 2 см, і лікарі вирішили прорізати навколоплідні оболонки, щоб пришвидшити родову діяльність. Коли міхур був пробитий, то сказали: «Води брудні - треба робити операцію». Я почала просити, що я хочу народити сама. Але лікарі почали попереджати мене про ризики, оскільки дитина перебувала у забруднених навколоплідних водах, і що їй там некомфортно, і це може призвести до того, що плід завмре, і що вони не будуть брати на себе таку відповідальність.
Я могла спробувати народжувати самостійно тільки за умови, що я підпишу заяву про взяття повної відповідальності на себе. Лікар же сказав: «Навіть якщо я зараз застосую стимуляцію пологів, ти народиш не раніше пізнього вечора, а мій робочий день закінчується о 17:00».
До речі у мене був контракт з цим лікарем, але на той час я не придала значення цим словам і сказала, щоб готували все до операції, бо життя моєї дитини було для мене найважливішим.
Особистий досвід і поради
Сама операція пройшла дуже добре, реабілітація також. Але найбільшою моєю помилкою було якраз те, що я обрала не того лікаря. Бо після операції у неї закінчився робочий день, потім почались вихідні і я не бачила її майже до виписки.
Чоловіка до мене пустили аж на наступний день, коли прийшли результати тесту на ковід. Я була майже добу наодинці.
Аналізуючи другі пологи, я бачу ще одну свою помилку, яку допустила тоді - я не була сконцентрована на процесі пологів, я була засмучена тим, що чоловіка не пустили і я була сама, весь час сиділа в телефоні і писала йому смс, що зі мною зараз роблять, я сама ніби як приглушувала родову діяльність і не давала їй рости. Відповідно розкриття йшло повільно, а біль відчувалась сильніше.
Тому порада від мене, дівчата:
відкладіть телефон
створіть максимально позитивні умови для себе
думайте про хороше
розмовляйте зі своєю дитиною, адже вона зараз переживає важкі та стресові моменти
максимально пориньте у процес пологів.
