Що таке цитомегаловірус
Цитомегаловірус (ЦМВ) – це вірус, який належить до родини герпесвірусів. Він отримав свою назву через здатність спричиняти збільшення клітин, відоме як цитомегалія, в інфікованих клітинах. Вірус був вперше виявлений у 1956 році та є однією з серйозних інфекцій, особливо для людей зі слабким імунітетом
Основні характеристики цитомегаловірусу включають:
Розповсюдження. ЦМВ може інфікувати людину у будь-якому віці.
Методи передачі. Вірус передається через контакт з інфікованим через слину, сечу, кров, а також через трансплантацію органів та від матері до плода під час вагітності.
Симптоми інфекції. У багатьох людей інфікування ЦМВ може бути безсимптомним або призводити до легких симптомів, подібних до застуди. Однак в людей з ослабленою імунною системою, включаючи вагітних і осіб із ВІЛ/СНІДом, ЦМВ може призвести до серйозних ускладнень.
Ускладнення. Наслідком інфікування може бути запалення легенів, гепатит, енцефаліт та інші.
Вагітність. ЦМВ інфекція під час вагітності може призвести до вроджених вад у плода, таких як глухота, порушення зору, психомоторний розвиток та інші.
Діагностика і лікування. Діагноз ЦМВ встановлюється шляхом лабораторних тестів, включаючи полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР). Лікування зазвичай здійснюється з огляду на симптоматику, для пацієнтів з слабким імунітетом може призначатися антивірусна терапія.
Групи ризику ЦМВ
Цитомегаловірус (ЦМВ) може інфікувати будь-яку людину, але існують деякі групи ризику, які особливо вразливі перед цим вірусом. Групи ризику для ЦМВ:
Новонароджені, особливо ті, що народилися передчасно або імунокомпроментовані, можуть бути більш схильними до важких форм інфекції ЦМВ.
Імунокомпроментовані пацієнти (ті, хто переніс трансплантацію органів або з ВІЛ/СНІД). У них інфекція ЦМВ може викликати серйозні ускладнення, включаючи запалення легенів, гепатит, енцефаліт і інші.
Вагітні жінки. ЦМВ інфекція під час вагітності може призвести до вроджених вад у плода, тому вагітні жінки, особливо ті, що вперше контактують з вірусом, становлять групу ризику.
Медичний персонал, який має контакт зі слиною, кров'ю або іншими виділеннями пацієнтів.
Діти, що відвідують дитячі садки і школи. Діти більш вразливі до інфекції ЦМВ через близький контакт з іншими дітьми і можливість передачі вірусу через слину та інші виділення.
Люди, що доглядають за інфікованими.
Класифікація цитомегаловірусних інфекцій
Існує декілька способів класифікації цитомегаловірусних інфекцій:
1.
За характером інфекції:Симптоматична інфекція – супроводжується симптомами, такими як гарячка, втома, лімфаденопатія і інші.
Асимптоматична інфекція – не спостерігаються симптоми.
Конгенітальна або неонатальна інфекція – передається від матері дитині під час вагітності і може призвести до вроджених вад.
2.
За місцем локалізації інфекції:Цитомегаловірусні інфекції легень
Інфекція сітківки, яка може призвести до цитомегаловірусного ретиніту.
В нирках.
Причини виникнення захворювання
Цитомегаловірус (ЦМВ) передається від однієї людини до іншої через контакт зі слиною, сечею, секрецією родових шляхів, кров'ю, слизові оболонки та інші виділення. Основні способи передачі цитомегаловірусу:
1.
Контакт з слиною. ЦМВ може бути переданий через поцілунки або контакт зі слиною інфікованої особи. Тому вагітним жінкам рекомендується уникати спільних столових приборів та посуду з людьми, які можуть бути інфіковані.2.
Статевий контакт.3.
Трансфузія крові і трансплантація органів.4.
ЦМВ може передаватися від матері до плода під час вагітності або під час пологів.5.
Через сечу.
Цитомегаловірус симптоми
Цитомегаловірус (ЦМВ) може спричиняти різні ознаки, але інфекція може протікати і безсимптомно або бути схожою на застуду. Однак для імунокомпрометованих осіб (тобто осіб із слабкою імунною системою) та новонароджених інфекція ЦМВ може мати серйозні наслідки. Цитомегаловірусна інфекція та її основні симптоми включають:
Лихоманка.
Почуття загальної втоми і слабкості.
Головний біль.
Біль в горлі і кашель.
Лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів, особливо в шиї та пахвах)
Болі в м'язах та суглобах.
Подібність до застуди (кашель чи біль у горлі).
Проблеми із зором.
Цитомегаловірус при вагітності: ризики та наслідки
У вагітних жінок інфекція ЦМВ може викликати симптоми, подібні до застуди або грипу, такі як гарячка, втома, біль у горлі і м'язова слабкість, які погіршуються з часом. Інфекцією можуть бути спричинені передчасні пологи, загроза переривання вагітності або завмерла вагітність, збільшений об’єм навколоплідних вод, плацентарна недостатність.
Ризики для плода:
Вроджені вади. ЦМВ інфекція під час вагітності може бути передана плоду через плаценту або під час пологів. Це може викликати різні вроджені вади у новонародженого (глухота, порушення зору, порушення психомоторного розвитку, вроджені серцеві вади та інші).
Порушення розвитку центральної нервової системи (мікроцефалія та інші аномалії ЦНС).
Діагностика захворювання
Методи діагностики ЦМВ у вагітних:
1.
Тести на антитіла IgM і IgG. Позитивний IgM-тест може вказувати на активну інфекцію, а позитивний IgG-тест може свідчити про попередню експозицію до вірусу.2.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Метод, який може виявити наявність цитомегаловірусу в крові або слині.3.
Культивування вірусу. Лабораторії вирощують цитомегаловірус у клітинах для подальшого аналізу та ідентифікації.4.
Ультразвукове обстеження плода. УЗД використовується для виявлення ознак вроджених вад плода, які можуть бути спричинені інфекцією ЦМВ.
Лікування цитомегаловірусу у вагітних
Підхід до лікування зазвичай визначається індивідуально для кожної вагітної жінки і базується на багатьох факторах, таких як ступінь інфекції, термін вагітності та стан плода. Основні аспекти лікування ЦМВ у вагітних включають:
Моніторинг стану плода.
Антивірусна терапія: для вагітних жінок із серйозною активною інфекцією або при високому ризику передачі вірусу плоду, може розглядатися антивірусна терапія.
Підтримка імунної системи.
Планування пологів з урахуванням можливих ризиків.
Психологічна підтримка вагітної.
Профілактичні заходи
Важливі поради щодо профілактики ЦМВ:
1.
Дотримуйтесь правил гігієни та правильного миття рук з милом.2.
Уникайте контакту зі слиною через поцілунки, посуд чи їжу.3.
При статевих контактах використовуйте бар'єрні методи контрацепції.4.
Якщо необхідна трансфузія крові або трансплантація органів, переконайтеся, що кров або органи відповідають всім стандартам безпеки.5.
Уникайте спільного використання рушників, зубних щіток і інших особистих предметів гігієни.6.
Зберігайте здоровий спосіб життя, включаючи збалансоване харчування, достатню кількість сну, відмову від паління та вживання алкоголю.
